Чумний доктор — темний лекарь в костюмі птиці

2

Чумний лікар або лікар чуми – так у середньовічній Європі називали епідеміолога, основним обов’язком якого було лікування хворих бубонною чумою, або «чорною смертю». Незважаючи на те, що чумні доктора робили потрібну, і невдячну роботу, постійно ризикуючи своїми життями, тим не менш вони наводили жах на місцеве населення. Адже зустріч з чумним доктором говорила про те, що поруч оселилася Чорна Смерть.

Костюм чумного доктора

Дізнатися у незнайомця цілителя чуми не становило великої проблеми. Цьому сприяв видатний костюм, який сміливо можна назвати першої медичної уніформою.

Справа в тому, що лікарі того часу вже припускали, що зараження стафілококом відбувається під час фізичного контакту, через одяг та постільну білизну. На підставі цих уявлень і виник один з самих неординарних образів середньовіччя – костюм Чумного доктора. Щоб відвідувати хворих під час чуми, лікарі зобов’язані були носити спеціальний одяг, зроблену з оглядкою на шкіряний обладунок легкої піхоти.

Вважалося, що маска з дзьобом, додає доктор вид давньоєгипетського божества, відлякує хвороба. Але у дзьоба була і функціональне навантаження: він захищав лікаря від «хвороботворного запаху», тобто був прообразом сучасних респіраторів. Дзьоб або його кінчик були заповнені сильно пахнуть лікарськими травами, які полегшували дихання при постійному чумном смороді. Крім того, доктор поміщав на ладан спеціальної губки в ніздрі і вуха. Щоб він сам не задихнувся від усього цього букету запахів, в дзьобі були два невеликих вентиляційних отвори. Як і протигази двадцятого століття, маска мала скляні вставки, що захищають очі.

Довгопола чорна капелюх вказувала на статус лікаря. Довгий плащ, просочені воском, і шкіряні або промаслений одяг з цупкої тканини були потрібні для уникнення фізичного контакту з тілами інфікованих людей і трупами. Тростиною вони пересували мертві тіла й використовували для самозахисту.

Лікування заражених чумою проводилося емпіричним методом (метод проб і помилок). У справу йшли п’явки, сушені ящірки, розтин і припікання чумних наривів, кровопускання і інші народні засоби. У будь-якому випадку смертність під час епідемії чуми досягала 90%, тому гірше від їх методів лікування точно не ставало.

Найвідомішим чумним доктором був Мішель де Нострадам (фр. Michel de Nostredame), більш відомий як провісник Нострадамус. Його сім’я померла під час однієї з епідемій і Мішель вирішив стати лікарем, щоб знайти спосіб лікування чуми.

Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Професії
Факт
Схожі факти

Цікаві факти про каскадерах

Цікаві факти про шахтарів

Цікаві факти про рикшах

Цікаві факти про кузнецах

Навігація по записах

Загибель Пушкіна була передбачена за 20 років до дуелі
Цікаві факти про понеділок