Існував у Шаоліні «коридор смерті»

4

Буддійський монастир Шаолінь, розташований в китайській провінції Хенань, завжди був оточений безліччю таємниць і легенд. Найголовнішою з них була, безумовно, загадка легендарного «коридору смерті». Потрапити в монастир було дуже складно. Але, ще важче – піти з нього. Якщо монах вирішив покинути монастир, то йому належало пройти складний лабіринт, подолавши який, він міг повернутися до мирського життя.

Докладного опису знайти не можна, то й легенда, але виглядало це випробування, приблизно, так: у самого входу в «коридор смерті» стояв апарат, схожий на гільйотину, а за нею знаходилася двері. Потрібно було блискавичним ударом відчинити двері і різко зупинити руку назад, інакше, падаючий ніж її відрубає.

Якщо перший іспит був успішно витриманий, чернець потрапляв у темний коридор. Ледве він переступив поріг, як на нього нападав величезна колода, увернувшісь від якого, можна було продовжити шлях. А що буде далі, передбачити неможливо. Хитрий механізм приводився в дію одним натисканням на мостину. Тому, достатньо зробити крок трохи вбік і «сценарій» моментально змінювався.

На випробуваного міг обрушитися мішок з піском або спрацювати зведений самостріл. Варто було трохи забаритися, і можна було запросто розпрощатися з життям. Крім того, у лабіринті були встановлені дерев’яні манекени, озброєні мечами, списами або секирами. Їх дії також були непередбачувані. Точної кількості таких манекенів ніхто не знав. За найбільш поширеною версією, їх було 18. Але, можна було елементарно заблукати в лабіринті, і кілька разів зіткнутися з одним і тим же манекеном.

У зробив крок в «коридор смерті» зворотної дороги не було. Або він добирався до виходу з лабіринту інші ченці виносили свого зраненого брата, а то і його труп. Навіть якщо ченцеві вдавалося вижити, і через деякий час він вирішив повторити спробу пройти коридор, передбачити алгоритм дій хитромудрих пристроїв було неможливо.

Наскільки правдоподібна така історія, сказати складно. Хоча, багато дослідників історії монастиря, вважають, що випускний іспит ченцям доводилося здавати, правда, в дещо іншій формі. Один з настоятелів монастиря по імені Фуюй вирішив, що занадто багато вихованців Шаоліня повертаються у світ, де видають себе за великих майстрів. І він знайшов вихід – вирішив піти з Шаоліня, повинен був пройти випробування. Правда, ніяких манекенів у лабіринті не було, їх заміняли досвідчені бійці Шаоліня. Якщо вдавалося перемогти їх, шлях у світ був вільний. В іншому випадку, невдаха залишався в монастирі і отримував ще й покарання за самовпевненість.

Вдало пройшов коридор, належало останнє випробування – вихід закривав важкий камінь, розпечене на вогні. Потрібно було міцно стиснути його передпліччями і відсунути в бік, звільнивши собі дорогу. При цьому, на передпліччях залишалися два випалених знака – тигр і дракон. Це було своєрідним «дипломом» Шаоліня. Будь-скептик, поглянув на руки вихованця Шаоліня, міг переконатися в тому, що перед ним, дійсно, великий майстер, а не самозванець.

Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Непізнане
Genadiy
Схожі факти

Де поховані страчені декабристи

Автомобіль на воді — неразгаданный фокус Луїса Энрихта

Куди зник череп Миколи Васильовича Гоголя

Як картина викрила вбивцю-горбаня

Навігація по записах

Цікаві факти про князівстві Ліхтенштейні
Загадка про жителів трьох районів