Куренівська трагедія

5

13 березня 1961 року з-за аварії на греблі в одному з районів Києва під назвою Куренівка загинули, за сучасними підрахунками, близько 1,5 тисячі осіб. Проте в той день ні одна місцева газета не обмовилася про трагедію ні єдиним словом. Про катастрофу довгий час не знали навіть багато киян.

Ще на початку 1950-х років в сумно відомий Бабин Яр вирішено було звозити відходи від виробництва цегли. Ці відходи змішували з водою, а потім змивали по трубах. Надійна гребля повинна була перегороджувати шлях накопичилася бруду.

Але 13 березня 1961 року дамба не витримала натиску і близько 8.30 ранку її прорвало. Грязьовий потік, що досягав у висоту 14 метрів, кинувся на місто, ховаючи під собою все живе. Перший удар припав на трамвайне депо. Далі суміш поширилася на кілька вулиць, стадіон, завод, лікарні, житлові будинки. Бруд накривала біжать людей з головою. Із-за виниклих внаслідок аварії електричних замикань тут і там виникали займання. Смертоносний потік Грязьова лавина, в якийсь момент разогнавшаяся до 60 км/год, завмерла приблизно через дві години. Але багатьох постраждалих вже було не врятувати. Через деякий час вода, змішана з глиною, почала застигати. Ще недавно рухливий потік перетворювався на камінь. Людей, заживо похованих під шаром пульпи, доводилося буквально витягати з неї. Ковші екскаваторів, усували наслідки трагедії, розривали трупи на шматки. Площу близько 30 гектарів виявилася покритою триметровим кам’яним шаром. Згідно з офіційними даними тих років, в результаті аварії з лиця землі зникли більше 80 будинків Куренівки.

Примітно, але в київських газетах в ті страшні дні про катастрофу не повідомлялося. Тільки через кілька місяців з’явилися перші публікації. Однак ЗМІ згадали лише про 150 загиблих. Але насправді, на думку історика Олександра Анісімова, який вже багато років вивчає куреневские події, число загиблих в статтях було занижено в кілька разів. Насправді смертоносний потік забрав життя 1,5 тисячі осіб. Недарма ж влади рекомендували ховати людей на різних кладовищах і в різні дні.

За твердженнями експертів, однією з головних причин нещастя стало недбале ставлення до облаштування самої дамби. Справа в тому, що ємність з відходами розташували на рівні 40-60 метрів над житловими районами. Крім того, при такому навантаженні загородження повинно було бути виготовлено з міцного бетону і мати не менше 25 метрів у висоту. Але організатори обмежилися земляний перегородкою в 12 метрів. Не були також враховані обсяги талих вод. Та й, м’яко кажучи, поганий відвід рідини по трубах теж зіграв свою роль. За весь час існування дамби в Бабиному Яру накопичилося більше 4-х мільйонів тонн пульпи.

У 1961 році для розслідування цієї справи була створена спеціальна комісія. На лаві підсудних опинилися шість посадових осіб. Багато очевидці катастрофи досі звинувачують у всьому Олексія Давидова – голови місцевого Міськвиконкому. Через два роки після куренівської трагедії Давидов помер. Одні кажуть, що від інфаркту, інші впевнені в тому, що голова застрелився.

Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Катастрофи
Факт
Схожі факти

Цікаві факти про снігових лавинах

Як Лондон оповив смертельний туман або «Великий зміг»

Можна підняти «Титанік»

Рейс FedEx 795 — авіакатастрофа за страховку

Навігація по записах

Фома невіруючий
Як Володя Ульянов навчався в гімназії