Цікаві факти про «книзі скарг»

4

Вважається, що «Жалобная книга» – суто радянський винахід. Це не зовсім відповідає дійсності. Досить згадати, що ще у 1884 році Антон Павлович Чехов опублікував у журналі «Осколки» розповідь саме з такою назвою. Сам письменник згадував, що ідея розповіді прийшла до нього після того, як на одній із залізничних станцій він погортав таку книгу, в яку було вписано безліч, часом самих безглуздих, скарг.

Але, саме в Радянському Союзі «Жалібні книги» користувалися великою популярністю. Зробити запис із зауваженнями було однією з небагатьох можливостей для покупця хоч якось виплеснути емоції. Адже і асортимент, і обслуговування в радянських магазинах були далеко не ідеальними.

У серпні 1926 року в журналі «Вогник» була опублікована стаття, в якій повідомлялося, що відтепер у всіх магазинах повинні бути відповідні книги, куди можна внести «зауваження про недоліки і неправильності торгівлі». Пізніше подібні книги з’явилися майже у всіх закладах, які надавали послуги населенню: в ресторанах, банях, перукарнях і так далі.

Згідно з постановою, «Книга скарг» повинна була знаходитися на видному місці з правом доступу для будь-якого клієнта. При цьому, кожен, хто писав скаргу, повинен був вказати своє прізвище, ім’я, по батькові та адресу. В іншому випадку, скарга не розглядалася.

Утім, багато підприємств по обслуговуванню населення застосовували таку тактику: заводили відразу дві книги. В одну відвідувачі писали свої скарги і пропозиції, а інша зберігалася в затишному місці, а, в разі перевірки, займала належне місце. Не дивно, що комісії знаходили такі «Жалібні книги» абсолютно незаплямованими.

«Жалібні книги» можна було назвати дзеркалом радянської дійсності. Не дивно, що вони часто згадувалися в фейлетони, карикатурах, а в 1965 році відомий радянський режисер Ельдар Рязанов зняв комедію «Дайте книгу скарг».

Цікава замітка була опублікована в 1936 році в Червоній газеті». Якийсь громадянин Корпусів залишився незадоволений грубим обслуговуванням в одному з магазинів і зажадав «книгу скарг». Продавець заявив, що він п’яний, і видати книгу відмовився. Ображений громадянин Корпусів дійшов до найближчого відділення міліції, заплатив 3 рубля за медичний огляд. Експертиза показала, що він тверезий. Корпусів взяв довідку, повернувся в магазин, і на законних підставах вписав свою скаргу.

Цікаво подивитися – а які скарги писали в ті далекі роки незадоволені відвідувачі? Наприклад, в тридцятих роках минулого століття один з пасажирів, пообедавший у вагоні-ресторані, з обуренням записав, що «підсунули севрюгу замість білуги». Інший помітив у вусі щуку замість судака, про що також зробив запис у «книзі скарг».
23 червня 1973 року міністерство торгівлі СРСР затвердило Інструкцію про Книгу скарг і пропозицій. Цікаво, що ця постанова діє до теперішнього часу з деякими змінами в 1987 і 1995 рр.

Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
СРСР
Genadiy
Схожі факти

Цікаві факти про монети СРСР

Банани в СРСР. Цікаві факти

Радянський бестселер — «Книга про смачну і здорову їжу»

На чому намагалися заробити в СРСР

Навігація по записах

Найцікавіше про Місяць
Цікаві факти про Колізеї