У вересні 1927 року до Москви прибув молодий донський письменник Михайло Шолохов. З собою він привіз перші три частини роману «Тихий Дон». У столиці Шолохов зумів зустрітися з головним редактором журналу «Жовтень» А. Серафимовичем, який схвально оцінював творчість молодого козака, і ще за два роки до цього написав позитивну рецензію на збірку шолоховских «Донських оповідань».
Саме завдяки Серафимовичу, вже на початку 1928 року «Жовтень» почав публікувати новий роман, який з захопленням був зустрінутий читачами. Критики відзначали надзвичайну зрілість зовсім юного автора, але вже через рік у літературних колах пішов слух: Шолохов не має до роману «Тихий Дон» ніякого відношення. Він просто привласнив чужу рукопис і опублікував її під своїм ім’ям. Залишався відкритим питання: хто ж, у такому разі, справжній автор роману?
За найпоширенішою версією, в руки Шолохова потрапив рукопис донського козака Федора Крюкова, який помер у 1920 році від тифу. Крім того, ходили чутки, що Крюков помер не від хвороби, а був убитий Петром Громославским, який пізніше став тестем Шолохова. Можливо, Грамославский і викрав рукопис «Тихого Дону», а через кілька років подарував її зятю – початківцю літератору?
Правда, у Шолохова знайшлися впливові заступники. В газеті «Правда» було опубліковано лист відомих письменників, серед яких були Серафимович, Фадєєв, Авербах та інші. Вони заявляли, що не сумніваються в авторство Шолохова, а наклепникам погрожували судовими розглядами.
Сам Шолохов висунув цілу кіпу чернеток і запропонував спеціальної комісії розібратися в цій «темній» історії. Висновок був таким: сумніватися в тому, що Михайло Шолохов є автором «Тихого Дону» не доводиться. На кілька десятиліть чутки вщухли.
Повернулися до цього питання тільки через 40 років, коли Шолохов став Нобелівським лауреатом, до речі, престижна премія була вручена йому саме за роман «Тихий Дон». Наприклад, А. В. Солженіцин писав, що такий грандіозний літературний твір не міг написати 22-річний юнак, це під силу лише досвідченому майстрові.
Довелося підключати до розслідування навіть комп’ютерну техніку. Так, в 1984 році норвезький філолог Гейр Хьетсо провів комп’ютерне дослідження, за результатами якого випустив книгу «Хто написав «Тихий Дон»?» В ній норвежець стверджував, що навіть комп’ютер підтвердив авторство Шолохова.
У 1999 році в Інститут світової літератури ім. Горького надійшла оригінальний рукопис перших двох книг «Тихого Дону», написаних рукою Шолохова. Ті самі, які він пред’являв комісії ще у далекому 1929 році. На це раз було заявлено, що з Шолохова зняті всі підозри у плагіаті.
У 1941 році Михайло Олександрович Шолохов отримав за роман «Тихий Дон» Сталінську премію. Через декілька місяців розпочалася Велика Вітчизняна війна, і письменник передав отримані гроші у Фонд оборони. Після отримання Нобелівської премії, письменник побудував в рідній станиці Вешенської нову школу. Крім того, Шолохову була вручена ще й Ленінська премія за роман «Піднята цілина». Її письменник відправив у станицю Каргинскую, де також була побудована школа.
Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Мистецтво
Genadiy
Схожі факти
Цікаві факти про бібліотеки
Радянські фільми, які вийшли на екрани завдяки Л. В. Брежнєву
Гойко Мітіч — головний «індіанець» в СРСР
Цікаві факти про фільм «Іван Васильович змінює професію»
Навігація по записах
Цікаві факти про бумерангу
Цікаві факти про Аргентину
