Існує легенда про те, що лимонад з’явився за часів правління французького короля Людовика XIV. Причому, з’явився цей напій з-за недбалості королівського слуги, який був відправлений у погріб для того, щоб принести монарху вина. Але, повертаючись назад, слуга раптом з жахом помітив, що замість вина він налив лимонний ель. Щоб хоч якось виправити помилку, він розбавив його мінеральною водою і подав цей сумнівний напій королю. На подив, Людовику він так сподобався, що той наказав подавати напій щодня.
Незабаром лимонад поширився по всій Європі. Довгий час він готується за «рецептом» королівського слуги: лимонний сік розводили мінеральною водою. Але, у 1767 році англієць Джозеф Прістлі розробив сатуратор – насос, за допомогою якого напої насичували газом. Ідею підхопив німецький підприємець Якоб Швепп, який спочатку налагодив промислове виробництво сатураторів, а потім і газованих напоїв, які отримали назву “J. Schweppes & Co”.
Придбати такі напої в той час могли собі дозволити тільки заможні люди, технологія виробництва була досить дорогою. Все змінилося в 1833 році, коли для виробництва лимонаду стали використовувати лимонний сік, а синтезовану лимонну кислоту, що зробило напій дешевим.
У Росії лимонад з’явився завдяки Петру Першому, який привіз рецепт з Європи. Як і в Європі, у нас цей напій довгий час вважався елітним, дозволити собі лимонад могли тільки дворяни і багате купецтво.
Про лимонад є навіть стаття у знаменитому словнику Брокгауза і Ефрона. До речі, в ній є попередження про те, що деякі несумлінні виробники замінюють натуральні інгредієнти на штучні есенції. Наївні укладачі словника навіть не припускали, що в XXI столітті будуть виготовлятися майже всі газовані напої.
У Радянському Союзі лимонад став буквально національним напоєм: в країні випускали десятки видів газованої води з різних ягід, фруктів і трав. А уродженець Кутаїської губернії Митрофан Варламович Лагідзе став відомий всьому світу як творець всесвітньо відомих безалкогольних напоїв. Свій перший завод Лагідзе відкрив ще до революції, а в радянський час став директором великого підприємства в Тбілісі. Саме з цього заводу поставлявся лимонад для учасників Ялтинської конференції 1945 року. Президенту США Франкліну Рузвельту напій так сподобався, що він забрав із собою 2 000 пляшок.
Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Їжа
Genadiy
Схожі факти
Цікаві факти про імбир
Цікаві факти про гречку
Найнезвичайніші спиртні напої
Відомі страви, рецепти яких з’явилися випадково
Навігація по записах
Загадка про Кащея і мертву воду
Цікаві факти про продаж Аляски
