Ідея створення крижаних кораблів народилася в час Другої Світової Війни. На початку 1940-х років британський флот знаходився в критичному положенні. Тільки в листопаді 1942 року – 143 англійських корабля були потоплені німцями. Інтенсивні військові дії вимагали перекидання величезної кількості техніки, а водного транспорту і кораблів супроводу катастрофічно не вистачало.
В цих умовах вчений Джеффрі Пайк без праці переконав британських військових в здійсненні свого амбітного проекту «авіаносця з айсберга», завдяки якому англійський флот можна було поповнити грізною зброєю в найкоротші терміни.
Цей неймовірний проект британської армії отримав назву «Хаббакук», в честь пророка Хаббакук зі Старого Завіту.
Розміри палуби повинні були бути 610 метрів в довжину, 180 в ширину і 18-метрова товщина корпусу. На плаваючому льодовому судні планувалося розмістити 200 винищувачів «Спітфайр» і екіпаж з 15000 осіб. На його палубі біля літаків було б достатньо місця, щоб легко приземлятися, злітати і заправлятися.
При вазі 2,2 млн. тонн авіаносець з льоду важив би рівно в 48 разів більше, ніж трагічний «Титанік», але в порівнянні з останнім, «Хаббакук» був би непотоплюваним, всі отримані пробоїни під час боїв було б швидко відремонтовані за допомогою замороженої води.
Згідно з проектом Пайка, «Хаббакук» повинен був бути побудований з пайкерита, суміші води і тирси. Після заморожування цей матеріал отримує твердість бетону.
На відміну від крижаного блоку, який ламається при попаданні куль або інших снарядів, пайкерит рикошет кулі.
Винахідник пояснив переваги свого проекту: пайкерит дозволяв значно заощаджувати метал, а також за дуже короткий час побудувати корабель. Невідомо, як Пайк зумів переконати в геніальності своєї ідеї Лорда Маунтбеттена, який в свою чергу переконав самого Вінстона Черчілля.
У записах від 7 листопада 1942 року Черчілль написав: «Надати великого значення вивченню цієї ідеї». Британському прем’єр-міністру вдалося переконати і президента США Рузвельта брати участь у проекті, проте один з технічних радників Рузвельта, Ванневаром Буш, знищив ідею Пайка, використовуючи самі переконливі аргументи.
«Безсумнівно, будівництво авіаносця призведе до значної економії металу. Однак велика кількість дорогоцінного металу повинно використовуватися для жолобів, через яких протікає рідина холодоагенту, фреону. Крім того, таким великим крижаним авіаносцем практично неможливо управляти. Будівництво «Хаббакука» обійдеться в 80 мільйонів доларів», божевільна на ті часи сума, особливо у воєнний час.
Відмова від проекту не завдав великої шкоди британської армії, оскільки технічна еволюція дозволила їм оснастити свої винищувальні літаки новими двигунами, що дозволяють літати довше, далі й швидше. Крім того, з серпня 1943 року союзникам було надано дозвіл від Португалії на використання Азорських островів в якості авіабази.
Винахідник проекту «Хаббакук» скоїв самогубство в 1948 році. Причиною суїциду став провал чергового проекту: він не зміг переконати керівництво британської армії побудувати систему тунелів, яка дозволила б надшвидку доставку солдатів шляхом катапультування між Бірмою і Китаєм на основі стислого повітря.
Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Військова справа
Факт
Схожі факти
Аркадій Каманін — самий юний льотчик Другої світової війни
Куля блондо — незвичайний боєприпас для полювання на техніку …
Скільки орденів було у корнета Оболенського
Річард Левине Серце загинув за сковороди
Навігація по записах
Гуманоїд Атаками — загадкова мумія з американської пустелі
Суп Румфорда — як граф винайшов суп для бідних
