Як археолог-самоучка відкрив «місто, якого немає».

473

У творі давньогрецького поета Гомера «Іліада» описує місто Троя, що лежав на шляху з Малої Азії до Чорного моря. Але довгий час ніхто всерйоз не сприймав цю поему в якості серйозного документального джерела. Було широко поширена думка про те, що Троя, як і Троянська війна, всього лише плід фантазії автора.

В кінці XVIII століття француз Шуазель-Гуфье спробував знайти легендарне місто на території північно-західної Анатолії. Успіхом це підприємство не увінчалося, але вчений зробив висновок, якщо Троя коли-небудь і існував, то шукати її слід в районі пагорба Гіссарлик на території Туреччини.

Приблизно на той же вказував місце журналіст з Шотландії Макларен, який побував в тутешніх місцях в 1847 році. Але це були лише припущення. Могло виявитися так, що ніякого міста Троя взагалі не існувало. А ось знайти його зміг німецький археолог-самоучка Генріх Шліман, людина, життя якої була схожа на гостросюжетний роман.

Генріх Шліман

Народився Генріх 1822 року в родині бідного пастора, в дитинстві був хлопчиком на побігеньках у бакалійника, потім був представником великої голландської фірми в Росії. До речі, в нашій країні кар’єра у Шлімана пішла в гору, він отримував хорошу винагороду від керівництва фірми, вдало вкладав кошти в комерційні підприємства, навіть став купцем другої гільдії.

Але, в 1850 році Герман Шліман виїхав з Росії в США, де в штаті Каліфорнія спалахнула «золота лихоманка». Правда, сам Шліман не мив золото з лотком у руках, він підійшов до справи більш докладно, відкрив банк, який видавав кредити золотошукачі, а також скуповував і продавав золото. Завдяки цьому, зміг істотно збільшити свій капітал.

Несподівано для друзів, Шліман у зрілому віці кидає бізнес і надходить у Сорбонну, вирішивши серйозно зайнятися вивченням літератури. Його настільною книгою стає «Іліада». Правда, ставлення до поеми Гомера у Шлімана було своєрідне: у тексті він намагався знайти відповідь на питання – де шукати міфічний місто Трою?

У 1870 році йому вдалося домогтися від османських влади дозволу на проведення розкопок на місці ймовірного міста. Навколишні лише посміювалися, але Шліман вірив – місто існував насправді.

Удача посміхнулася археологу-авантюристу 31 травня 1873 року. У цей день при розкопці пагорба Гіссарлик його експедиція виявила «скарб царя Пріама», що складався з 8833 предметів. Знахідка мала як наукове, так і матеріальне значення. Було доведено існування стародавнього міста, а загальна вартість знахідок перевищувала мільйон франків.

Втім, серйозні дослідники тут же обрушили на Шлімана шквал критики. Його називали шахраєм та аферистом. А деякі навіть стверджували, що Шліман кілька років збирав поодинокі знахідки, але, тільки зібравши значну кількість, видав їх за знайдений скарб.

Вже після смерті Шлімана було встановлено, що «скарб Пріама» насправді належали зовсім іншому правителеві. Але, це не заперечує заслуг Шлімана. Він довів, що поеми Гомера – не казки. Нехай він і не був професійним археологом, але вніс великий внесок у вивчення егейської культури.

Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Наука
Genadiy
Схожі факти

Цікаві факти про політ на Марс

Цікаві факти про алюмінії

Цікаві факти про таблиці Менделєєва

Цікаві факти про кофеїн

Навігація по записах

Станція метро Автово — одна з найкрасивіших у світі
Хто першим в Росії зробив собі щеплення від віспи?