Спаська башта – найвідоміша і найбільша серед усіх веж Кремля. В ній 10 поверхів, висота її – 67,3 метра без зірки і 71 метр з нею.
Спаська башта була зведена за князя Івана III італійським архітектором П’єтро Соларі. Спочатку башта називалася Фролівська, так як неподалік на Мясницькій вулиці, куди вела дорога з Кремля, знаходився храм Фрола і Лавра, не збереглася до наших днів.
В 1521 році в пам’ять про визволення Москви від облоги війська хана Махмет-Гірея над Фроловскими воротами з боку Червоної площі з’явився образ Спаса Смоленського. Образ вважався неземного походження, і як він з’явився, ніхто точно сказати не може. Цей образ помістили в кіот, а перед киотом повісили ліхтар. За вогнем лампади стежив служитель храму Василя Блаженного.
У другій половині 17 століття на воротах з боку Кремля був встановлений образ Спаса Нерукотворного. В той час по центральних районах Московської держави пройшла епідемія чуми, у якої особливо постраждала Москва, але один з міст, Хлынов (Кіров, Вятка), епідемія обійшла стороною, і стали виникати чутки, що причиною цього є чудотворний образ Спаса Нерукотворного, якому молилися городяни. Дізнавшись про це, цар Олексій Михайлович наказав привезти ікону в Москву. З ікони були зроблені два списки, один з яких був встановлений над Фроловскими воротами з боку Кремля. Цар Олексій Михайлович особливим указом 1658-го року наказав змінити назву Фроловских воріт на Спаські, і у вежі з’явилася нова назва – Спаська.
Приблизно в цей же час до Спаської вежі був прибудований арочний міст з каменю, а на наметі був встановлений двоголовий орел.
Після приходу до влади більшовиків надбрамний образ Спаса Нерукотворного був втрачений.
Образ Спаса Смоленського залишався на Спаській башті і після революції, але в 1934 році з усіх веж були зняті двоголові орли і були закриті ікони. На місці образу Спаса Смоленського залишився лише білий заштукатуренный прямокутник. Але в 2010 році під шаром штукатурки була виявлена ікона, яка збереглася на 80%, і образ Спаса Смоленського був відновлений. Були помітні сліди від осколків, отримані при обстрілі вежі, і сліди від штирів, тримали сітку.
Спаські ворота в давні часи вважалися святими. Через них не можна було проїжджати верхи, а чоловіки, проходячи через них, повинні були знімати головні убори. Якщо вони цього не робили, то повинні були спокутувати свою провину 50 земними поклонами. Спаські ворота були місцем зустрічі московських князів з іноземними послами. Через ці ворота війська відправлялися на битву, проходили всі хресні ходи з Кремля і всі правителі перед коронацією.
Про святий силі Спаських воріт свідчить одна легенда. Було це у війну 1812 року. Наполеон, захопивши Москву, на час розташувався в Кремлі. Коли він проїздив верхи через Спаські ворота, не знявши капелюха, чим порушив всі заборони, піднявся сильний вітер і здув капелюх з його голови. Його оточення розцінило це як недобрий знак, і це знамення справдилося. Достовірно відомо, що Наполеон хотів підірвати цю вежу, але вчасно нагодилися донські козаки, і вибух був відвернений.
Зберігся переказ, що французи намагалися викрасти дорогоцінний оклад ікони, але в цій справі їм теж не пощастило. Коли солдати полізли по сходах, вона впала разом з ними, а другий раз лізти вони не зважилися.
На Спаській вежі встановлені куранти, які є символом не тільки Московського Кремля, але і всієї Росії. Годинник постійно модернізувалися, і сьогодні ми бачимо ті куранти, що зробили датські годинникарі – брати Бутеноп в 1852 році.
Цікава історія мелодій, які грали куранти. У 1770 році куранти стали видзвонювати австрійську мелодію «Ах, мій милий Августин», оскільки німецький майстер-годинникар її дуже любив. Мелодія звучала майже рік, і це був єдиний раз, коли дзвони видзвонюють іноземну мелодію.
За велінням імператора Миколи Павловича куранти стали видзвонювати гімн «Коль славен наш Господь в Сіоні» (музика Дмитра Бортнянського) і марш лейб-гвардії Преображенського полку.
Після революції у відповідності з побажанням в. І. Леніна о 12 годині дзвони видзвонюють «Інтернаціонал», а в 24 години – «Ви жертвою пали….» (в честь похованих на Червоній площі).
У 1932 році за вказівкою В. В. Сталіна виконання траурного маршу було скасовано, залишився тільки «Інтернаціонал».
У 1996 році, під час інавгурації Б. Н. Єльцина, куранти, мовчали 58 років, знову заграли. Опівдні і опівночі дзвони стали виконувати «Патріотичну пісню» Глінки, а в 3 години ранку і до 9 вечора – мелодію хору «Слався» з його опери «Життя за царя».
Остання велика реставрація курантів проводилася в 1999 році, і в результаті замість «Патріотичної пісні» дзвони стали виконувати гімн Російської Федерації. Опівдні і опівночі виконується гімн Російської Федерації, а в 3, 9, 15, 21 годину — мелодія хору «Слався» з опери Глінки «Життя за царя».
До 1935 року на Спаській вежі красувався двоголовий орел. У 1935 році з’явилася перша зірка – мідна, покрита позолотою і з серпом і молотом з уральських самоцвітів. Однак ця зірка швидко потьмяніла, і до того ж вона була дуже громіздкою. У 1937 році зірку замінили на рубінову, що світиться, а колишня мідна зірка зараз знаходиться на шпилі будівлі Північного річкового вокзалу в Москві.
Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Споруди
Галина Єжова
Схожі факти
Цікаві факти про сніговика
Як з’явилися Паризькі катакомби
Цікаві факти про Пізанської вежі
Безробітний ірландець побудував будинок із грошових купюр
Навігація по записах
Сентинельцы — первісне плем’я XXI століття
Ілюзія непаралельных ліній в квадраті
