Батьківщиною візитних карток є Китай, причому, з’явилися вони там за кілька століть до нашої ери. Особливою популярністю візитки користувалися у купців, які таким чином повідомляли колегам свої «координати». Але, найбільше поширення візитки отримали в Європі, починаючи з XVIII століття.
В нашу країну, це нововведення прийшло за часів правління імператриці Катерини Другої. Виготовлялися вони вручну, багато прикрашалися орнаментом і хитромудрими малюнками. Не дивно, що дозволити собі таку розкіш міг тільки заможна людина. Тому, наявність візитної картки говорило про приналежність до вищого світу.
У XIX столітті художні надмірності на багатьох візитках зникають. До теперішнього часу збереглося кілька візиток, які належали великому російському поету Олександру Сергійовичу Пушкіну. Він вражають своєю лаконічністю – на одних скромний напис: «А. С. Пушкін». А на інших і того простіше: «Пушкін».
В даний час в країнах Європи і США обмін візитками проходить без будь-яких особливих церемоній. Але, тільки не на Сході! В Японії, наприклад, недбало подати візитку – значить, страшно образити людину. Подавати її слід тільки двома руками з обов’язковим поклоном. Причому, чим нижче уклін, тим більше поваги до співрозмовника. Приймати візитну картку також потрібно двома руками з відповідним поклоном.
В Японії на ділових зустрічах обмін візитками є неодмінним атрибутом. Тому, їх оформлення приділяється велика увага. Наприклад, для особливо урочистих випадків замовляють, в одиничних екземплярах, візитні картки з чистого золота.
А найдорожчі в світі візитки пропонує своїм клієнтам швейцарська фірма Black Astrum. Тут можна замовити партію візиток в кількості 100 штук за значну суму – 153 400 $. Виготовляються вони з скловолокна з високоміцним покриттям. Кожна партія інкрустована діамантами, загальна вага яких – 30 карат.
Першою зарубіжною країною, куди відправився Юрій Гагарін після свого знаменитого польоту, була саме Японія. Сам космонавт згадував, що саме її він побачив в ілюмінаторі першої. Для цієї поїздки були виготовлені спеціальні візитки з написом японською мовою: «Юрій Гагарін. Герой Радянського Союзу».
До речі, в Радянському Союзі візитні картки широкого поширення не отримали – їх визнали пережитком минулого. Тому, замовляли візитки, найчастіше, ті громадяни Країни Рад, які мали можливість регулярно виїжджати за кордон – дипломатичні працівники, артисти, спортсмени. Візитки друкувалися тільки в друкарнях, тому треба було написати заяву і чекати відповідного дозволу.
Колекціонерів візиток, звичайно, не так багато, як, наприклад, нумізматів, але вони є. А найбільше у світі зібрання візитних карток у Леоніда Леонідовича Крайнова-Ритова з Нижнього Новгорода. Воно налічує близько 48 000 примірників із 106 країн. Ім’я колекціонера навіть внесено в знамениту Книгу рекордів Гіннесса.
Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Суспільство
Genadiy
Схожі факти
Цікаві факти про рибалок
Де проводяться змагання з нічогонероблення
Цікаві факти про відпустку
Що забороняють контракти знаменитостям
Навігація по записах
Цікаві факти про поштових скриньках
Кеймада-Гранді — найнебезпечніший острів у світі
