Англійці часто називають свою столицю «великий дим» («big smoke»). Це не дивно, Лондон періодично покриває зміг – суміш диму з туманом, яка різко знижує видимість, посилює корозію металів. Але, це ще не найстрашніше. Зміг надзвичайно небезпечним для людей, а загальна кількість жертв навіть важко підрахувати.
Слово «smog» англійського походження і є складеним зі слів «smoke» (дим) і «fog» (туман). Вперше цей термін з’явився в 1905 році. Саме тоді доктор Генрі Антуан де Під опублікував статтю «Туман і дим». Причому, автор зробив висновок про те, що цей згубний зміг є породженням цивілізації, адже в сільській місцевості він не зустрічається.
Дим з труб промислових підприємств і приватних будинків змішується з туманом, а в Лондоні тумани – звичайне явище. При безвітряній погоді зміг може висіти над містом цілодобово.
Ця проблема існувала в Лондоні ще в Середні століття. Недарма, в 1273 році король Едуард I заборонив жителям міста опалювати свої будинки вугіллям. А в 1306 році ремісникам заборонили палити буре вугілля, щоб не завдати шкоди здоров’ю королеви. Причому, покарання за невиконання цього указу було дуже суворим – смертна кара.
У 1661 році відомий англійський письменник Джон Евелін, всерйоз перейнявшись проблемою екології Лондона, випустив книгу «Fumifugium» (Обкурювання), в якій закликав використати ароматизовану деревину замість вугілля, а частина підприємств Лондона взагалі видалити з міста.
Зміг атакує Лондон тільки восени і взимку, з жовтня по лютий. Навесні і влітку цього лиха не спостерігається.
А ось багато діячі культури вважають, що саме зміг надає Лондону чарівність. Так, письменник Оскар Уайльд зауважив, що лондонський туман став відомий на весь світ завдяки письменникам і художникам. Зміг зображували на своїх полотнах художники Клод Моне та Вільям Тернер. Актор із США Граучо Маркс сказав, що Лондон в суху погоду виглядає жахливо: «Я ненавиджу Лондон, коли не йде дощ».
Взимку 1952 року в Лондоні сталася трагедія: страшний зміг висів над містом з 5 по 9 грудня. Про кількість жертв є самі суперечливі відомості – від 4 до 12 тисяч чоловік. Ще близько 100 тисяч захворіли. Громадський транспорт зупинився, працювало лише метро. Навіть «швидка допомога» не могла виїжджати до хворих, їм доводилося добиратися до лікарень самостійно.
Ситуація була настільки серйозною, що англійський парламент у 1956 році прийняв «Закон про чисте повітря», в якому передбачалися заходи по поліпшенню екологічної ситуації в Лондоні. Навіть була введена посада «камінний спостерігач», який в своєму районі повинен був стежити за роботою опалювальних пристроїв.
Дія знаменитого лондонського туману повною мірою відчули на собі футболісти московського «Динамо», які здійснювали восени 1945 року турне по Великобританії. 21 листопада, перед початком матчу з лондонським «Арсеналом» видимість на стадіоні становила не більше 30-40 метрів. Тим не менше, матч відбувся і закінчився перемогою москвичів з рахунком 4:3. Через багато років англієць Джордж Дрери, учасник того матчу, зізнався, що був видалений суддею, але, завдяки туману, зміг повернутися на поле. Ніхто цього й не помітив.
Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Клімат
Genadiy
Схожі факти
Цікаві факти про синоптиках
Чому вода в морі солона
Цікаві факти про пустелі Сахара
Блискавки Кататумбо — природний феномен у Венесуелі
Навігація по записах
Як Іван Грозний відрікся від престолу на користь нащадка Чингісхана
Хто має «заяложеній» вид і хто такий «татусь»
