Прізвище Кузнєцов є однією з найпоширеніших у нашій країні. Це говорить про те, що ремесло було дуже популярним і почесним на Русі. А в світі однофамільців Кузнєцових мільйони: Коваль, Ковалевський, Ковальчук, Шмідт, Сміт, Ферран, Ковач і так далі. Примітно, що у англійців і американців найпопулярнішою є прізвище «Сміт», яка теж перекладається як «коваль».
Серед правителів було чимало тих, хто освоїв, або намагався освоїти, ковальська справа. Наприклад, Петро Перший брав активну участь в куванні корабельних якорів на судноверфі в Воронежі. Король Франції Карл IX особисто кував замки й ключі, а у Людовика XIV у Версальському палаці навіть була своя кузня.
З язичницьких часів серед шанованих богів були ковалі або їх нащадки, пов’язані зі стихією вогню і процесом обробки заліза. Так Гефест — грецький бог-коваль, Тор — скандинавський, Воланд — європейський. У народних повір’ях часто вважається, що ковалі знаються з нечистою силою.
Слово «підступність» походить від дієслова «кувати». Який зв’язок? Слов’яни вважали ковальське ремесло загадковим і незрозумілим. Тому, кузнєцов не тільки поважали, але й побоювалися.
Художники і скульптори найчастіше зображували кузнєцов з величезними м’язами, легко орудующими величезним молотом. Але, так, найчастіше, виглядали не ковалі, а молотобійці. Їх обов’язки розрізнялися: коваль керував процесом кування, легким молотком вказуючи молотобійцеві місце, куди потрібно нанести удар молотом. Тому, можна сказати, що коваль виконував інтелектуальну частину роботи, а молотобоєць – фізичну.
Забава ірландських кузнєцов (або молотобійців) з часом перетворилася на серйозну спортивну дисципліну, яка входить навіть в програму Олімпійських ігор. У вільний час вони влаштовували змагання – хто далі метнет ковальський молот. Змагання стали так популярні, що є зараз одним з видів легкої атлетики. Правда, молот для метання зазнав серйозних змін, і зараз нічим не нагадує молот для кування металу.
На Русі існувала легенда про коваля, який володів чудовим здоров’ям. Щоранку він відправлявся в кузню, яка знаходилась в декількох верстах від будинку. Щоб не втрачати час, коваль поставив хату поруч з кузнею. І незабаром важко занедужав. Виявляється, щоденні прогулянки допомагали виводити з легких шкідливі речовини, які коваль вдихав під час роботи.
Кузні будувалися на околиці села або села, поруч обов’язково повинен був перебувати водойму. Це було пов’язано з тим, що ковальство було вогненебезпечним. Достатньо однієї іскри, щоб кузня спалахнула, а слідом за нею і сусідні будівлі.
Династія промисловців Демидових бере свій початок від тульського коваля-зброяра Микити Демидова, який виготовляв зброю ще для потішних військ молодого Петра. Старання Демидова не пропали, завдяки розташуванню царя, він став одним з найбагатших людей Росії. Цікаво, що ковальський молот красувався навіть на родовому гербі Демидових.
У російських ковалів навіть були свої небесні покровителі – святі Косьма і Дем’ян, день пам’яті яких Російська православна церква відзначає 14 листопада.В цей день ковалі не приступають до роботи, вважаю це великим гріхом. За народними уявленнями, Косьма і Дем’ян також були ковалями, кували плуги і роздавали їх людям для того, щоб вони обробляли землю.
У старовинних кузнях не було вікон. Пояснювалося це тим, що при куванні вироби необхідно строго витримувати температурний режим. А в давнину це можна було визначити тільки на око – за кольором металу. А в темній кузні це було простіше зробити.
Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Професії
Genadiy
Схожі факти
Цікаві факти про каскадерах
Цікаві факти про шахтарів
Цікаві факти про рикшах
Чумний доктор — темний лекарь в костюмі птиці
Навігація по записах
Де поховані страчені декабристи
Цікаві факти про князівстві Ліхтенштейні
