Мабуть, немає такого хлопчика, який би в дитинстві не сперечався на тему: хто сильніше – боксер або борець? Що ефективніше – потужний удар або кидкова техніка? Звичайно, перемога в такому поєдинку залежить від багатьох факторів: рівня підготовки спортсмена, його психологічного стану і так далі. 26 червня 1976 року це питання намагалися з’ясувати на найвищому рівні. У Токіо на рингу зійшлися два легендарних бійця – один з найвидатніших боксерів ХХ століття Мохаммед Алі і японський професійний борець Антоніо Ченці.
Переговори між Мохаммедом Алі і Асоціацією боротьби Японії почалися роком раніше. В суперники йому підібрали Антоніо Ченці, уродженця японського міста Йокогама. Правда, в 1957 році, коли хлопцеві було всього 14 років, сім’я переїхала в Бразилію. У той час зростання Антоніо становив вже 180 сантиметрів, не дивно, що він захопився баскетболом, а потім ще і штовханням ядра.
У сімнадцятирічному віці Ченці помітив відомий промоутер Рикидодзан, який переконав юнака повернутися на батьківщину і професійно зайнятися боротьбою. З часом Ченці став не тільки відомим рестлером, але і удачливим бізнесменом, засновником федерації професійного рестлінга New Japan Pro-Wrestling.
Реклама майбутнього поєдинку була неймовірною. Фахівці та журналісти навперебій намагалися передбачити його результат. Деякі навіть запевняли, що бій буде більше постановочним – Алі могутніми ударами розіб’є японцеві особа, а той відповість йому своїм коронним прийомом з арсеналу карате – завдасть удар ногою в стрибку по потилиці.
Організатори вирішили, що Алі вийде на бій в легких боксерських рукавичках, а його суперник – з голими руками. Крім того, японцеві заборонили наносити високі удари ногами, а також колінами і головою. Ці обмеження серйозно сковували дії Ченці, тому, йому довелося застосувати своєрідну тактику.
Після сигналу арбітра до початку поєдинку, Ченці ліг на спину і почав відбиватися від Алі ногами. Якщо не можна було бити ногами в голову, то йому залишалося тільки бити боксера по ногах. Алі також опинився в скруті, його потужні удари в цій ситуації були марні, а схопитися з борцем у партері він, природно, не наважувався.
Вболівальники розчаровані, цього поєдинку вони так і не побачили. Деякі навіть вимагали повернути гроші назад. Майже всі 15 раундів Ченці перекочувався по рингу, а Алі безуспішно намагався викликати його на бій в стійці. Що залишалося робити суддям? Вони оголосили нічию.
Правда, після закінчення бою виявилося, що Алі більше постраждав. Його ноги були суцільно покриті синцями. Якщо подивитися відеозапис поєдинку, то можна помітити, що Ченці вдарив Алі приблизно 60 разів. Саме з цієї причини боксер навіть не зміг з’явитися на післяматчевій прес-конференції. Боксерський промоутер Боб Арум згадував, що Алі міг стати інвалідом, ноги була занесена інфекція, і лише дивом вдалося уникнути ампутації.
Як бачимо, це поєдинок також не дав остаточної відповіді на питання: хто сильніше? До речі, Мохаммед Алі отримав за цей бій три мільйони доларів. А вдарити суперника він зміг лише шість разів. Виходить, по півмільйона за кожний удар.
Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Спорт
Genadiy
Схожі факти
Цікаві факти про стрибках з жердиною
Які імена дають своїм дітям футбольні фанати
Цікаві факти про боксерських рукавичках
Цікаві факти про хокейної Суперсерії СРСР — Канада
Навігація по записах
Гойко Мітіч — головний «індіанець» в СРСР
Де поховані страчені декабристи
