Свій перший самостійний політ Аркадій Каманін здійснив у липні 1943 року, коли юному льотчику йшов всього п’ятнадцятий рік. Аркадій офіційно був визнаний самим молодим льотчиком, брав участь у Другій світовій війні.
Народився Аркаша 2 листопада 1928 року, його батько, Микола Петрович Каманін у тому ж самому році закінчив школу ВВС в Ленінграді, через рік був направлений на далекий Схід, де проходив службу у складі Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії. Тому, Аркадій літаками був оточений з самих перших днів життя. У 1934 році Каманін-старший отримав звання Героя Радянського Союзу за участь у порятунку пасажирів та екіпажу пароплава «Челюскін».
А через кілька років почалася Велика Вітчизняна війна. У 1942 році полковник Микола Каманін був призначений командиром 292-ї штурмової авіаційної дивізії. Незабаром дружина льотчика Марія Михайлівна разом з сином відправилася слідом за ним на передову. Аркадія отець призначив механіком на аеродромі, так як у свої чотирнадцять років хлопчик відмінно розбирався в літаках.
Іноді льотчики брали підлітка з собою в небо на літаку У-2. Так як цей літак мав подвійне управління, Аркадію дозволяли самостійно управляти ним, під контролем досвідченого пілота. Незабаром майор Трофимов, який служив під командуванням Миколи Каманіна, звернувся до нього з незвичайним проханням – дозволити Аркадію самостійні польоти.
Дозвіл було отримано тільки після того, коли батько особисто перевірив навички сина в управлінні літаком. Через три місяці тренувань, Аркадія допустили до здачі іспиту, з яким він відмінно впорався. У неповні п’ятнадцять років Аркадій Каманін, у званні старшого сержанта, був зарахований в ескадрилью зв’язку льотчиком. У його завдання входила доставка документів в штаб армії.
Незабаром молодий льотчик отримав свою першу бойову нагороду – орден Червоної Зірки. До травня 1945 року на його рахунку вже було 650 самостійних вильотів. А до першої нагороди додалися ще дві – другий орден Червоної Зірки, орден Червоного Прапора.
24 червня Аркадій Каманін прийняв участь у Параді Перемоги на Красній Площі. Незважаючи на бойовий досвід, юному героєві не було ще й сімнадцяти років.
Після війни Аркадій вирішив залишитися в авіації, і почав підготовку до вступу у Військово-повітряну академію імені Жуковського. У короткий термін він засвоїв шкільну програму старших класів, адже отримати атестат йому завадила війна, і в 1946 році, вже у званні старшини, Аркадій Каманін був зарахований до академії на підготовче відділення.
Але продовжити свою льотну кар’єру в мирний час Аркадію не судилося. Несподівано, він помер 12 квітня 1947 року. В цей день курсант повернувся із занять додому і відчув себе погано. Врятувати юнака медики не змогли, на наступний день Аркадій Каманін помер. Причиною смерті став менінгіт – юнак на ногах переніс грип, що викликало ускладнення.
Поховали 18-річного героя в Москві на Новодівичому кладовищі. На початку шістдесятих Каманін Микола Петрович займався підготовкою першого загону космонавтів. Можливо, якби його син був живий, він опинився в їх числі.
Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Військова справа, Людина
Genadiy
Схожі факти
Гонсало Гарсія-Пелайо — математик, який переміг казино
Ганс Християн Андерсен — цікаві факти про великого казкаря
Гойко Мітіч — головний «індіанець» в СРСР
Цікаві факти про Керенському
Навігація по записах
Цікаві факти про каскадерах
Цікаві факти про відпустку
