Перша згадка про сарані можна знайти ще в шумерської писемності близько 8 000 років тому. Навала зграї сарани завжди було страшним лихом для людей. В Біблії також є згадка про те, що у часи Мойсея на Єгипет налетіли полчища цього страшного комахи, знищила в країні всю рослинність, до останньої травинки.
Саме слово «сарана» тюркського походження і в перекладі означає «жовтий».
Цікаво, що сарана при пошуку їжі їсть все зелене, все одно, що це буде. Якщо вона, наприклад, знаходиться в замкнутому просторі, після того як буде з’їдена вся їжа зеленого кольору, особини почнуть їсти своїх побратимів (зеленого кольору).
Всього на планеті відомо близько 7 000 видів сарани, з них 500-600 мешкають на території нашої країни.
Сарана може здійснювати перельоти до 300 кілометрів без посадки, при цьому, швидкість польоту досягає 16 кілометрів на годину. Для порівняння – бджола може подолати за один переліт відстань у 7 кілометрів. Правда, швидкість бджола розвиває до 29 кілометрів на годину. Звичайна висота польоту сарани становить 200-300 метрів від землі, але деякі особини долають кордон 1000 метрів і вище. У 1988 році відзначений переліт зграї сарани з території Африки на Карибські острови.
Сарана здатна пересуватися і пішим ходом, за один день комаха пересувається на 15-20 кілометрів.
Виявляється, не тільки сарана здатна поїдати рослинність, прирікаючи людей на голод. У багатьох країнах світу страви, приготовані з сарани, користуються великою повагою у гурманів. Фахівці навіть підрахували, що сарану вживають в їжу в 36 країнах Африки, 29 країнах Азії, а також у 23 державах Південної та Північної Америки.
Сарану можна зустріти на всіх континентах нашої планети, за винятком, природно, Антарктиди – клімат крижаного материка занадто суворий навіть для цієї комахи. І Північної Америки – досі невідомо чому, але навала сарани в США в 1875 році (вимерлий вид «кобилка скелястих гір») було останнім нашестям сарани в Північній Америці, не з-за таємничих обставин, а, за деякими даними, з причини того, що при обробітку земельних угідь на тому самому Заході Скелястих Гір людьми випадково були знищені всі яйця, з яких повинно було бути вылуплено наступне покоління сарани для наступного навали. Однак, цього не сталося, таким чином сама навала виявилося останнім.
За один день сарана з’їдає кількість зелені, дорівнює її власній вазі (близько 2 грамів). А загальна маса деяких особливо великих зграй складає сотні тисяч тонн.
Найбільше, офіційно зареєстрована, нашестя сарани зазначено у 1875 році в штаті Техас. Величезний рій завдав колосальної шкоди, а незабаром, з незрозумілої причини, зник.
У 1962 році сарана атакувала південь Марокко. Всього за 5 днів зграя знищила 7 000 тонн апельсинів. Виходить, що щохвилини з’їдалося по одній тонні.
У Никонівському літописі є відомості про те, що на Русь в 1008 році налетіла сарана, після чого вибухнув страшний голод.
Самка сарани відкладає яйця в пухкий вологий грунт. Відбувається це навесні, коли грунт достатньо прогріється. За своє життя самка здатна відкласти до 400 яєць.
Сучасна наука здатна боротися з сараною самими різними способами. А ось в Середні століття таких можливостей не було. Але, і тоді люди намагалися впоратися з сараною. Причому, самими незвичайними способами. Так, наприклад, в XV столітті суд французького містечка Сан-Жан-де-Мольен розглядав справу про псування сараною місцевих виноградників. За рішенням суду сарані виділялася ділянка, межі якого вона не могла залишати. Правда, адвокат заявив, що ділянка занадто маленький і безплідний, комах просто не вистачить корму. Ось такий судовий казус.
Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Тварини
Genadiy
Схожі факти
Чи Правда, що страуси ховають голову в пісок
Цікаві факти про перелітних птахів
Цікаві факти про кротів
Шер Амі – голуб герой
Навігація по записах
Цікаві факти про бутербродах
Чому Петро Перший не хотів будувати мости в Санкт-Петербурзі
