Наші партнерські пологи в умовах пандемії.

73

все ніяк руки не доходили написати. Чоловік дуже хотів бути присутнім на пологах. Старші діти не його, загальний тільки саша. У нашому пологовому будинку дозволяють, але необхідно знімати індивідуальний пологовий будинок і вакцинуватися партнеру. Вакцинувався, зняли, був присутній. Сподобалося) розповім)

Так ось. Поклали мене заздалегідь, в 39 тижнів, сказали, що треба бути під наглядом. Ну ок, треба значить треба. Лягти. Лежу, нічого не відбувається. День лежу, два, три… Дівчатка надходять, народжують, а я ні. Почали вже сміятися, що всі народять раніше мене, навіть дівчинка, у якої термін 8 тижнів))

На 4 добу надходить до нас в палату дівчинка, обговорюємо з нею у кого який термін, кого чекаємо і т.д. Скаржуся, що всі народжують, а я ні і вона каже: сьогодні народиш, я відчуваю. Я сміюся: ну точно, вже час 16 годин, коли я встигну, немає ще навіть натяку. Забирають її на ктг о 18.00 і раптом я хочу в туалет (по маленькому). Йду і розумію, що щось не так, живіт болить, кровит… Народжую, схоже. Йду збирати пакети. У паталогії так прийнято, всі речі діляться на 3 пакети: в родзал, в післяпологове і додому (віддають родичам). Ділю, значить, і розумію, що мені вже зовсім пора в родзал переїжджати. Йду до медсестрам, вони звуть лікаря, лікар дивиться, і так, мене переводять. Коли дівчинка новенька повернулася з ктг я вже переодяглася в родовий халат і все зібрала.

Подзвонила чоловікові, кажу: все, приїжджай. Він приїхав приблизно через півгодини-годину. До 19.00 приблизно. До того моменту у мене було вже 5 см розкриття. Лікар запитала чи потрібно мені знеболювання, я відмовилася. Проткнули міхур, почалися сильніше сутички. Чоловік у мене щось запитує, я не в адеквате, всі відповіді: не знаю, відчепися). Коли мені вже складно терпіти біль, я питаю про анестезію, лікар дивиться мене і каже, що вже немає сенсу, дуже скоро все закінчиться. Робить укол но-шпи, запитує чоловіка, чи буде він присутній на самих пологах і перерізати пуповину. Він погоджується.

Після но-шпи починаються потуги, та такі, що я починаю народжувати прямо на ліжку. З горем навпіл за допомогою чоловіка мене перетягують на стіл, тому що сама я встати і переміститися на нього не в змозі. Зі старшими не було такого, спокійно йшла навіть в інше приміщення (там родзал і передпологова палата окремо були).

Народила в 21.50 в цей же день (як і передбачила новенька))))) чоловік розплакався, пуповину перерізав і тримав дрібного на руках, коли його вже обробили і одягли, але ще не доклали до грудей. В непритомність не впав))))

Підсумок: хлопчик, 3840, 56 см.назвали, як і планувалося, олександром. Навіть ваги в палаті називалися саша