Мідний вершник-символ Санкт-Петербурга, насправді виготовлений не з міді, а з бронзи. Монумент був відкритий в 1782 році за велінням імператриці Катерини Другої. У той рік відзначався 100-річний ювілей вступу на престол юного Петра. А «мідним» пам’ятник почали називати тільки з 1833 року, з легкої руки Олександра Сергійовича Пушкіна, який написав поему «Мідний вершник». Вага пам’ятника 8 тонн, а висота – 5 метрів.
Для роботи над цим величним монументом з Парижа був запрошений відомий скульптор Етьєн Моріс Фальконе. Для роботи йому були видані з імператорських стаєнь два скакуна – Каприз і Діамант. Гвардійські офіцери підняли на диби коней на помості, а скульптор робив замальовки.
Цілих 12 років майстру знадобилося для того, щоб виготовити гіпсовий ескіз пам’ятника. Кілька разів Катерина вимагала переробити запропонований варіант. А от голову імператора виготовила молода помічниця скульптора Марі-Анн Коло.
Імператриці робота сподобалася, а Марі-Анн отримала довічну пенсію.
Знайти ливарника, здатного відлити таку грандіозну фігуру, також виявилося непросто. За роботу вирішив взятися Омелян Хайлов, гарматний майстер. Разом з Фальконе вони довго підбирали складу сплаву, проводили проби. До речі, саме Хайлов врятував від краху. Під час відливання глиняна форма несподівано луснула, і розпечений метал потік на землю. Робітники в жаху розбіглися, але Хайлов, з ризиком для життя, зумів усунути текти.
Фальконе спочатку задумав встановити пам’ятник Петру на величезному гранітному постаменті. Причому, граніт має бути монолітним. Після тривалих пошуків такий валун вдалося знайти в 12 верстах від столиці. Місцеві жителі називали його «Грім-камінь», так як, за переказами, в нього вдарила гроза, залишивши велику тріщину.
Катерина Друга заявила, що заплатить 7 000 рублів тому, хто зуміє доставити брилу вагою 2 000 тонн на Сенатську площу. За ризиковану справу взявся якийсь інженер Марінос Карбури. На величезній дерев’яній платформі по колодах, оббитим міддю, велетенський камінь вдалося відправити в дорогу. Майже рік камінь тягли до Фінської затоки, де завантажили на баржу. До призначеного місця граніт був доставлений 23 вересня 1770 року. Захоплена Катерина звеліла виготовити з цієї нагоди пам’ятну медаль з написом: «Дерзновению подібно». Цікаво, що сам монумент був встановлений на камені тільки через 12 років.
Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 18 серпня 1782 року. Цікаво, що самого Фальконе в той час в Росії вже не було. Він залишив нашу країну ще в 1778 році. За дорученням Катерини, князь Голіцин відвідав його в Європі та вручив пам’ятну медаль.
Змія на монументі була виготовлена вже не Фальконе, а російським скульптором Федором Гордєєвим. Змія є третьою точкою опори і надає монумента більше стійкості.
Цікавий факт – Петро вказує рукою в бік Швеції, з якою Росія більше 20 років вела війну за вихід до Балтійського моря. А в Стокгольмі є пам’ятник Карлу XII, з яким і вів війну російський імператор. Рука Карла спрямована на Санкт-Петербург.
Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Споруди
Genadiy
Схожі факти
Цікаві факти про сніговика
Як з’явилися Паризькі катакомби
Цікаві факти про Пізанської вежі
Безробітний ірландець побудував будинок із грошових купюр
Навігація по записах
Цікаві факти про Аргентину
Мовець мангуст Джеф
