У п’ятдесяті роки асортимент одягу в СРСР був досить скромний, а закордонні журнали мод були майже невідомі в нашій країні. Але, в цей час радянські спортсмени вже регулярно виїжджали за кордон і могли привезти звідти імпортні речі.
Але справжню революцію зробив Всесвітній фестиваль молоді і студентів, який відбувся в Москві в 1957 році. Саме тоді в столиці з’явилися фарцовщики, які займалися перепродажем іноземних товарів. Гроші вони отримували величезні, правда, і термін за такий «бізнес» світил не малий.
Серед стиляг надзвичайно популярними були грамплатівки із західної джазовою музикою і рок-н-ролом. От тільки знайти їх у вільному продажу в Радянському Союзі було неможливо. Але, вихід був знайдений – музику записували на рентгенівських знімках. Такі саморобні грамплатівки отримали назву «скелет моєї бабусі» або «танці на кістках».
У великих містах у стиляг з’явилися свої місця збору. У столиці це – площа Пушкіна і вулиця Горького. У Ленінграді – Невський проспект. Ну а в Одесі, звичайно ж, знаменита Дерибасівська вулиця. У стиляг вони іменувалися інакше – «Броди». Ймовірно, якесь поєднання слів «Бродвей» та «бродити».
Стиляг в Радянському Союзі, звичайно не жалували, тому, образ стиляги в радянському мистецтві був карикатурен – франт невеликого розуму, одягнений яскраво і без смаку. Щоб переконатися в цьому, досить подивитися фільми п’ятдесятих-шістдесятих.
Перші стиляги були представниками «золотої» молоді. Імпортна одяг була просто недоступна людині з невеликими доходами. А пошиття у вітчизняних майстрів обходився також не дешево – доводилося доплачувати за «таємність», майстри працювали на дому і тільки з перевіреними клієнтами.
У 1957 році ленінградський завод ВАРЗ почав випуск нових трамвайних вагонів ЛМ-57. Новий трамвай був прикрашений хромованими молдингами, за що швидко отримав прізвисько «стиляга».
У 2008 році на екрани нашої країни вийшов фільм «Стиляги», знятий за сценарієм Юрія Короткова режисером Валерієм Тодоровським. Для того, щоб додати картині дух тієї епохи, творці фільму консультувалися з відомим джазменом Олексієм Козловим, одним з тих, хто входив у число стиляг п’ятдесятих років. Друга назва цього фільму – «Бугі на кістках». Саме із-за тих грамплатівок, які виготовлялися із старих рентгенівських знімках.
У шістдесятих роках субкультура стиляг почала зникати. Колишні стиляги подорослішали, а у нового покоління радянської молоді з’явилися інші захоплення – на зміну стилягам прийшли бітломани і хіпі.
Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Суспільство
Genadiy
Схожі факти
Цікаві факти про рибалок
Де проводяться змагання з нічогонероблення
Цікаві факти про відпустку
Що забороняють контракти знаменитостям
Навігація по записах
Цікаві факти про кротів
Які імена дають своїм дітям футбольні фанати
