Версія перша. Слово «трапеза», в перекладі з грецької, означає «стіл». Який зв’язок між столом і неохайно одягненим людиною? Невже до столу треба виходити саме в такому вигляді? Вважається, що подібний вираз з’явилося в духовних семінаріях. Вихованці цих закладів були, як правило, вихідцями з небагатих сімей, тому, одягалися дуже скромно. Виключення робилося тільки для урочистих богослужінь, а ось на прийом їжі, або, як говорили в семінаріях, на трапезу, приходили в більш простому вбранні.
Версія цікава, але є й інша, не менш переконлива. В епоху правління Петра Першого заохочувалося навчання російських купців за кордоном, щоб отримані там знання можна було застосувати і в державі Російському. У числі відправлених за кордон був ярославський купець Іван Максимович Заяложеній (за іншою версією – Затрапезников).
Після семи років навчання на чужині Іван Максимович повернувся в Росію і відкрив у рідному Ярославлі полотняну мануфактуру.Випускав Заяложеній не тільки тканина для державних потреб, але й грубу дешеву продукцію з льону і пеньки, яка користувалася великим попитом у простого народу. З нього шили сорочки, штани, робочий одяг для бідняків. В народі таку тканину прозвали «затрапезой». Ну а про людину, у якого просто не було можливості носити інший одяг, говорили, що вигляд у нього «заяложеній».
Мануфактура Івана Затрапезного користувалася заступництвом імператора Петра Першого, за указом якого була на 5 років звільнено від сплати усіх торгових мит.
Не менш цікаво походження слова «татусь». Якщо заглянути в словник Володимира Івановича Даля, то можна прочитати, що так на Русі називали «безтурботного разиню або шатуна». У тому ж словнику «гіль» означає «розруха, заколот, збіговисько». Коротше кажучи, гультяєм можна було назвати безвідповідальної людини, схильного до протиправних дій.
Але, починаючи з XVIII століття, гультяєм стали називати ще і провинився купця. Знову ж таки, під час Петра Першого, у Росії з’являється нове слово – «гільдія». Купців розділили спочатку на дві гільдії, а з 1742 року, коли правила вже дочка Петра і Єлизавета, додали ще одну – третю.
Купці поділялися за гильдиям в залежності від розміру капіталу. Найбільш привілейованими були торговці першої гільдії. Їм дозволялося вести свою справу не тільки по всій країні, але і за кордоном. А також мати морські судна.
Купці другої гільдії могли торгувати на території Росії і набувати річкові судна. Ну і, нарешті, третя гільдія. У неї записували тих, хто мав дрібну торгівлю або невелике виробництво.
Для кожної гільдії існували певні правила, за дотриманням яких стежило не тільки держава, але і самі купці. За несплату мита або порушення правил торгівлі купця могли вигнати з гільдії, і до нього на все життя прилипало образливе прізвисько «татусь».
Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Слова та Фрази
Genadiy
Схожі факти
Крилаті слова, що прийшли з Давньої Греції
І їжаку зрозуміло
Сирота Казанська
У всю іванівську
Навігація по записах
Лондонський зміг. Цікаві факти
Історія любові і появи жуйки Love is…
