Напевно ви не раз бачили це в західному кіно: благочестива сім’я, що в європейських, що в американських фільмах, перед тим, як почати трапезу, підносить господу подячну молитву.
Ну звичайно, скажете ви, вони ж католики, у них так прийнято. А як з цим справа йде справа у нас, православних?
– віруюча людина може звертатися до господа в будь-який час і в будь-якому місці: прокинувшись вранці, виходячи у справах з дому, вирушаючи в далеку дорогу і при початку будь-якої справи. Це стосується і прийому їжі. У святому письмі є прямі вказівки на необхідність молитви перед їжею. Так, апостол павло каже, що їжу слід «приймати з подякою і освячувати словом божим і молитвою».
Молитва за їжу виховує вдячне ставлення до божої турботи про життя людини, захищає від смертного гріха обжерливості, нагадує моляться, що»не хлібом єдиним жива людина”. Завдяки такій молитві у дітей з раннього віку закладаються основи християнської віри, а вся сім’я об’єднується в малу церкву.
Особливих вимог до порядку молитов перед і після їжі немає. Іноді молитва вимовляється всіма присутніми разом, іноді це робить одна людина (зазвичай глава сім’ї). В такому випадку іншим рекомендується повторювати слова молитви про себе. Стиль вимови теж може бути різним: читання співуче з молитвослова, переказ своїми словами.
Молитися вголос виходить не завжди. Така проблема може виникнути в публічних місцях або якщо частина членів сім’ї не є віруючими. В такому випадку допускається помолитися про себе.
