Байкар Крилов дуже любив дивитися на пожежі. Ледве лунав звук набату, як Іван Андрійович вже мчав до місця подій. Друзі вже знали – якщо комусь знадобиться Крилов, найпростіше знайти його на пожежу. До речі, господар квартири, де жив байкар, дуже турбувався – не влаштував би Крилов пожежа. Він навіть запропонував укласти договір, за яким, у разі пожежі з вини Крилова, той повинен буде виплатити 60 00 рублів. Іван Андрійович прочитав текст договору і додав до суми ще два нулі, заявивши господареві, що все одно буде не в змозі сплатити ні ту, ні іншу суму.
У дитинстві Крилов був досить сильним кулачним бійцем і частенько брав участь у народних потехах “стінка на стінку”. Нерідко траплялося так, що він перемагав у поєдинку дорослого противника. А в зрілому віці Іван Андрійович вважав за краще полежати на дивані. Кажуть, що саме Крилов став прототипом героя роману Гончарова «Обломів». Тридцять років пропрацював Крилов бібліотекарем в Публічній бібліотеці, але навіть там примудрявся викроїти пару годин для сну.
Правда, бували у Крилова і періоди натхнення, коли він, незважаючи на свою гладку фігуру, вирушав подорожувати по Росії. Саме в таких поїздках він знаходив сюжети для своїх байок.
Достовірно відомо, що Іван Андрійович Крилов є автором 236 байок. Багато сюжети запозичені у стародавніх байкарів Лафонтена і Езопа.
Крім байок Іван Андрійович Крилов писав оди, комедії, повісті, трагедії, але за словами сучасників ці твори були відверто слабкими, а сам Крилов знайшов себе саме в байках.
Лікарі настійно радили письменнику схуднути, здійснюючи щоденні тривалі прогулянки. Крилов став виконувати їх рекомендації, але його відволікали торговці, які буквально затягували Івана Андрійовича в свої лави. Позбутися від настирливих купців Крилов зміг оригінальним способом: заходив до крамниці, критично оглядав полиці і розчаровано говорив: «Замало товару!».
На званому обіді у імператриці Катерини Другої, Крилов так захопився, що навіть поет Жуковський його попередив: «Припини! Нехай цариця тебе попотчует!». Але, Крилов заперечив – «А раптом не попотчует?».
Одного разу, за обіднім столом, Крилов сидів поруч з завзятим рибалкою, який захоплено розповідав про свої трофеї. Коли рибак розвів руки, показуючи розмір спійманої їм риби, письменник відсунувся вбік, промовивши: «Дозвольте пропустити вашу рибу, а то їй затісно».
Крилов був азартною людиною, любив грати в карти і робити ставки на півнячі бої. У поліції він був у списках запеклих картярів, разом з Пушкіним. Причому, сам Крилов говорив, що людина він небагатий, тому, грає виключно заради грошей.
Письменник не був одружений, хоча від позашлюбного зв’язку з куховаркою у нього народилася дочка, яку він виховував як законну. Все своє майно він заповів їй.
В кінці життя Крилов був обласканий царської прізвищем. Мав чин статського радника, шеститисячний пенсіон.
Помер Іван Андрійович у 1844 році, у 75-річному віці. Про причини смерті сперечаються до цих пір: одні кажуть, що від переїдання, інші – від запалення легенів. Граф Орлов особисто прибув на похорон, і навіть зголосився нести труну.
Facebook
Twitter
Мій світ
Вконтакте
Однокласники
Google+
Чоловік
Genadiy
Схожі факти
Аркадій Каманін — самий юний льотчик Другої світової війни
Гонсало Гарсія-Пелайо — математик, який переміг казино
Ганс Християн Андерсен — цікаві факти про великого казкаря
Гойко Мітіч — головний «індіанець» в СРСР
Навігація по записах
Як один хімік зміг зупинити бомбардування Ленінграда
Юбарі — найдорожча диня у світі
